- канонізований
- -а, -е, церк., книжн.Дієприкм. пас. мин. ч. до канонізувати. || канонізо́вано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
канонізований
Смотреть что такое "канонізований" в других словарях:
канонізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
мученик — а, ч. 1) Той, хто переносить або переніс муки, випробування. 2) Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру … Український тлумачний словник
страдник — а, ч. 1) Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. 2) Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру; мученик. 3) На Русі у 14 16 ст. – холопи, які обробляли панщину … Український тлумачний словник
мученик — 1) (той, хто зазнає / зазнав мук, випробувань), страдник, страждальник, страждалець 2) (канонізований церквою святий, який зазнав мук за віру), страдник, страждальник, страждалець, страстотерпець … Словник синонімів української мови
