канонізований

канонізований
-а, -е, церк., книжн.
Дієприкм. пас. мин. ч. до канонізувати. || канонізо́вано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "канонізований" в других словарях:

  • канонізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • мученик — а, ч. 1) Той, хто переносить або переніс муки, випробування. 2) Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру …   Український тлумачний словник

  • страдник — а, ч. 1) Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. 2) Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру; мученик. 3) На Русі у 14 16 ст. – холопи, які обробляли панщину …   Український тлумачний словник

  • мученик — 1) (той, хто зазнає / зазнав мук, випробувань), страдник, страждальник, страждалець 2) (канонізований церквою святий, який зазнав мук за віру), страдник, страждальник, страждалець, страстотерпець …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»